Словник української мови (1927)/жона
| ◀ жом | Словник української мови Ж жона |
жонатий ▶ |
|
Жона́, ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Чуб. V. 215. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70. 3) Название хороводной весенней игры. Грин. III. 104. Ум. Жону́хна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивеє серце моє. Грин. III. 105.