Словник української мови (1927)/женихатися
| ◀ женихання | Словник української мови Ж женихатися |
женихівський ▶ |
|
Жениха́тися, ха́юся, єшся, гл. Ухаживать. Часто ходив, вірно любив, вірно женихався. Мет. 85. Чи се тая дівчинонька, що я женихався? Мет. 69.