Жалі́тися, лі́юся, єшся, гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Мет. 240. Ніколи й не жалілась, щоб що в неї боліло. Стор. Оп. II. 37. *— своє́ю бідо́ю. Жаловаться на своє горе, неудачи. Пир. у. Конон.