Словник української мови (1927)/діяти
| ◀ діярій | Словник української мови Д діяти |
діятися ▶ |
|
Ді́яти, ді́ю, єш, гл. Делать. Що тут у бога діяти? ЗОЮР. I. 291. Не зрять бога над собою, не знають, що діють. Шевч. Живе слово ви сієте, — яке ж лихо тим дієте! К. Досв. 128. Що ж я буду, бідний, діяв, що я жита не посіяв. Гол. I. 214.