Словник української мови (1927)/діярій
| ◀ діяння | Словник української мови Д діярій |
діяти ▶ |
|
*Дія́рій, рія, м. Дневник, журнал, кондуит. Були це ніби живі свідки його молодих літ, ніби лицарський діярій, писаний… рукою неспокійного козацького життя. Лепк.