Словник української мови (1927)/дідовин
| ◀ дідова | Словник української мови Д дідовин |
дідовід ▶ |
|
Дідови́н, на, м. Нищий. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.
| ◀ дідова | Словник української мови Борис Грінченко Д дідовин |
дідовід ▶ |
|
Словник української мови — Д
дідовин
Борис Грінченко
1927
Дідови́н, на, м. Нищий. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.