Словник української мови (1927)/дівчачий
◀ дівча | Словник української мови Д дівчачий |
дівчин ▶ |
|
Дівча́чий, а, е = Діво́чий. Чого ж голосиш там? чого нявчиш дівчачим голоском? Сніп. 21. Ой хлоп'яча біда — у некрути брати, а дівчача біда — нерідная мати. Чуб. III. 892. Дівча́чий бог. Шуточное название аиста. Лохв. у.