Словник української мови (1927)/дюра
◀ дюк | Словник української мови Д дюра |
дюравий ▶ |
|
*Дюра́, ри, ж. = Діра́. Печера отам над Дністром: бабина дюра зветься. Могил. у. Ефр.
◀ дюк | Словник української мови Борис Грінченко Д дюра |
дюравий ▶ |
|
Словник української мови — Д
дюра
Борис Грінченко
1927
*Дюра́, ри, ж. = Діра́. Печера отам над Дністром: бабина дюра зветься. Могил. у. Ефр.