Словник української мови (1927)/діра
◀ діптянка | Словник української мови Д діра |
діравий ▶ |
|
Діра́, ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903.
◀ діптянка | Словник української мови Борис Грінченко Д діра |
діравий ▶ |
|
Словник української мови — Д
діра
Борис Грінченко
1927
Діра́, ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903.