Словник української мови (1927)/духовник
◀ духовний | Словник української мови Д духовник |
духовниця ▶ |
|
*Духо́вник, ка, м. Духовное лицо, духовная особа. Як собі хочете, а духовник так лаяться не повинен. Крим.
◀ духовний | Словник української мови Борис Грінченко Д духовник |
духовниця ▶ |
|
Словник української мови — Д
духовник
Борис Грінченко
1927
*Духо́вник, ка, м. Духовное лицо, духовная особа. Як собі хочете, а духовник так лаяться не повинен. Крим.