Словник української мови (1927)/дундук

by Борис Грінченко

◀ дунай

Словник української мови Борис Грінченко Д дундук

дунений ▶

Київ: Горно, 1927

Дунду́к, ка́, м. 1) Индейский петух. 2) Насмешл.: старый хрыч. Но сей плачу того байдуже, на прозьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук. Котл. Ен. III. 33.