Словник української мови (1927)/дудлик

by Борис Грінченко

◀ дудливий

Словник української мови Борис Грінченко Д дудлик

дудлити ▶

Київ: Горно, 1927

Ду́длик, ка, м. = Ду́дник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.