Словник української мови (1927)/дубці
◀ дубувати | Словник української мови Д дубці |
дубцювати ▶ |
|
*Ду́бці, нар. = Ди́бки. Дитина вже дубці стає, скоро ходити почне. Херс. Нік.
◀ дубувати | Словник української мови Борис Грінченко Д дубці |
дубцювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дубці
Борис Грінченко
1927
*Ду́бці, нар. = Ди́бки. Дитина вже дубці стає, скоро ходити почне. Херс. Нік.