Словник української мови (1927)/дружчини
| ◀ дружонько | Словник української мови Д дружчини |
дружчити ▶ |
|
*Дру́жчини, чин, ж. мн. Свадебное угощение дружка́м невесты. В хаті молодої справляють дружчини. Демченко. Укр. весілля.
| ◀ дружонько | Словник української мови Борис Грінченко Д дружчини |
дружчити ▶ |
|
Словник української мови — Д
дружчини
Борис Грінченко
1927
*Дру́жчини, чин, ж. мн. Свадебное угощение дружка́м невесты. В хаті молодої справляють дружчини. Демченко. Укр. весілля.