Словник української мови (1927)/драговина
◀ драгно | Словник української мови Д драговина |
драголюб ▶ |
|
Драговина́, ни́, ж. = Дряговина́. Там колись болото було, а тепер така драговина, аж страшно, як ідеш. Канев. у. *Гляди, щоб худоба в драговину не вбралась: пропаде. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.