Словник української мови (1927)/до-щерця
| ◀ до-щенту | Словник української мови Д до-щерця |
до-щети ▶ |
|
До-щер́ця, нар. До дна, до остатка. До-щерця повибірали воду в колодязі. Харьк. І що взнаю, добродії, все до-щерця роскажу. Сніп. 107.
| ◀ до-щенту | Словник української мови Борис Грінченко Д до-щерця |
до-щети ▶ |
|
Словник української мови — Д
до-щерця
Борис Грінченко
1927
До-щер́ця, нар. До дна, до остатка. До-щерця повибірали воду в колодязі. Харьк. І що взнаю, добродії, все до-щерця роскажу. Сніп. 107.