Словник української мови (1927)/дохнути
◀ дохляка | Словник української мови Д дохнути |
доховати ▶ |
|
До́хнути, ну, неш, гл. Издыхать, дохнуть. Під стогом вовки дохнуть. Ном., стр. 299, № 308.
Дохну́ти, ну́, не́ш, гл. Вздохнуть. Подививсь на мене, дохнув і його не стало. Черниг. г.