Словник української мови (1927)/дохляка
◀ дохлина | Словник української мови Д дохляка |
дохнути ▶ |
|
*Дохля́ка, ки, ж. Дохлая. Наплодить наплодила дохляка, та й сама згинула. С. Васильч.
◀ дохлина | Словник української мови Борис Грінченко Д дохляка |
дохнути ▶ |
|
Словник української мови — Д
дохляка
Борис Грінченко
1927
*Дохля́ка, ки, ж. Дохлая. Наплодить наплодила дохляка, та й сама згинула. С. Васильч.