Словник української мови (1927)/дотримати

by Борис Грінченко

◀ доточуватися

Словник української мови Борис Грінченко Д дотримати

дотримувати ▶

Київ: Горно, 1927

Дотри́мувати, мую, єш, сов. в. дотрима́ти, ма́ю, єш, гл. Додерживать, додержать. — сло́ва. Сдерживать, сдержать слово. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримає. Ном. № 4520. Перестань, милий, долі нарікати, старайся тілько слова дотримати. Гол. I. 344.