Словник української мови (1927)/доточуватися
◀ доточувати | Словник української мови Д доточуватися |
дотримати ▶ |
|
Дото́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. доточи́тися, чу́ся, чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.