Словник української мови (1927)/доснуватися
| ◀ доснувати | Словник української мови Д доснуватися |
досовдати ▶ |
|
Доснува́тися, ную́ся, є́шся, гл. 1) Оканчиваться основе (в тканье). 2) = Досновиґа́тися.
| ◀ доснувати | Словник української мови Борис Грінченко Д доснуватися |
досовдати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доснуватися
Борис Грінченко
1927
Доснува́тися, ную́ся, є́шся, гл. 1) Оканчиваться основе (в тканье). 2) = Досновиґа́тися.