Словник української мови (1927)/доснувати

by Борис Грінченко

◀ досновувати

Словник української мови Борис Грінченко Д доснувати

доснуватися ▶

Київ: Горно, 1927

*Досно́вувати, вую, єш, сов. в. доснува́ти, ную́, є́ш, гл. Оканчивать, окончить основу (в тканье).