Словник української мови (1927)/доростати
| ◀ дорослий | Словник української мови Д доростати |
дорубати ▶ |
|
Дороста́ти, та́ю, єш, сов. в. дорости́, ту́, те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. Чуб. III. 183. Дорости́ літ. Достичь совершеннолетия. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32.