Словник української мови (1927)/дорадець
◀ дора | Словник української мови Д дорадець |
дораджувати ▶ |
|
Дора́дець, дця и *дора́дця, ці, м. Советник.
◀ дора | Словник української мови Борис Грінченко Д дорадець |
дораджувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дорадець
Борис Грінченко
1927
Дора́дець, дця и *дора́дця, ці, м. Советник.