Словник української мови (1927)/доптати

by Борис Грінченко

◀ допрядати

Словник української мови Борис Грінченко Д доптати

допускати ▶

Київ: Горно, 1927

Допта́ти, пчу́, чеш, гл. = Топта́ти. Грин. III. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. I. 128.