Словник української мови (1927)/допрікати
| ◀ допрік | Словник української мови Д допрікати |
допріти ▶ |
|
Допріка́ти, ка́ю, єш, гл. Упрекать. *— кому. Упрекать кого. Писк.
| ◀ допрік | Словник української мови Борис Грінченко Д допрікати |
допріти ▶ |
|
Словник української мови — Д
допрікати
Борис Грінченко
1927
Допріка́ти, ка́ю, єш, гл. Упрекать. *— кому. Упрекать кого. Писк.