Словник української мови (1927)/допитливо
| ◀ допитливий | Словник української мови Д допитливо |
допитування ▶ |
|
Допи́тливо, нар. Пытливо, *испытующе. *Дід глянув допитливо на коменданта. Черемш.
| ◀ допитливий | Словник української мови Борис Грінченко Д допитливо |
допитування ▶ |
|
Словник української мови — Д
допитливо
Борис Грінченко
1927
Допи́тливо, нар. Пытливо, *испытующе. *Дід глянув допитливо на коменданта. Черемш.