Словник української мови (1927)/допарок
◀ допаровувати | Словник української мови Д допарок |
допарувати ▶ |
|
Допа́рок, рка, м. Принадлежащий паре, один из пары. Ум. Допа́рочок.
◀ допаровувати | Словник української мови Борис Грінченко Д допарок |
допарувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
допарок
Борис Грінченко
1927
Допа́рок, рка, м. Принадлежащий паре, один из пары. Ум. Допа́рочок.