Словник української мови (1927)/допаровувати
| ◀ допари | Словник української мови Д допаровувати |
допарок ▶ |
|
*Допаро́вувати, вую, єш, сов. в. допарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) кого́. Подбирать, подобрать пару. 2) кому́. Быть парой, подстать кому-нибудь. Сл. Нік.