Словник української мови (1927)/долуплюватися
| ◀ долуплювати | Словник української мови Д долуплюватися |
долупуватися ▶ |
|
Долу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. долупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Дошелушиваться, дошелушиться.
| ◀ долуплювати | Словник української мови Борис Грінченко Д долуплюватися |
долупуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
долуплюватися
Борис Грінченко
1927
Долу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. долупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Дошелушиваться, дошелушиться.