Словник української мови (1927)/долежати
| ◀ долегливість | Словник української мови Д долежати |
долежка ▶ |
|
Доле́жати, ся. См. Доле́жувати, ся.
| ◀ долегливість | Словник української мови Борис Грінченко Д долежати |
долежка ▶ |
|
Словник української мови — Д
долежати
Борис Грінченко
1927
Доле́жати, ся. См. Доле́жувати, ся.