Словник української мови (1927)/долежувати
◀ долежування | Словник української мови Д долежувати |
долежуватися ▶ |
|
Доле́жувати, жую, єш, сов. в. доле́жати, жу, жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять. Черниг. у.