Словник української мови (1927)/долегливий
◀ долегати | Словник української мови Д долегливий |
долегливість ▶ |
|
Доле́гливий, а, е. Донимающий, настойчивый. См. Долі́гливий.
◀ долегати | Словник української мови Борис Грінченко Д долегливий |
долегливість ▶ |
|
Словник української мови — Д
долегливий
Борис Грінченко
1927
Доле́гливий, а, е. Донимающий, настойчивый. См. Долі́гливий.