Словник української мови (1927)/докучливо
| ◀ докучливий | Словник української мови Д докучливо |
долагоджувати ▶ |
|
Доку́чливо, нар. Надоедливо. МВ. II. 196.
| ◀ докучливий | Словник української мови Борис Грінченко Д докучливо |
долагоджувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
докучливо
Борис Грінченко
1927
Доку́чливо, нар. Надоедливо. МВ. II. 196.