Словник української мови (1927)/докомпоновувати
◀ доколюватися | Словник української мови Д докомпоновувати |
доконати ▶ |
|
Докомпоно́вувати, вую, єш, сов. в. докомповува́ти, ну́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить сочинение, произведение. Я докомпоновував «Чорну Раду». К. ХП. 10.