Словник української мови (1927)/доколюватися
| ◀ доколювати | Словник української мови Д доколюватися |
докомпоновувати ▶ |
|
Доко́люватися, лююся, єшся, сов. в. доколо́тися, лю́ся, лешся, гл. Докалываться, доколоться.
| ◀ доколювати | Словник української мови Борис Грінченко Д доколюватися |
докомпоновувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доколюватися
Борис Грінченко
1927
Доко́люватися, лююся, єшся, сов. в. доколо́тися, лю́ся, лешся, гл. Докалываться, доколоться.