Словник української мови (1927)/дозорець
| ◀ дозоляти | Словник української мови Д дозорець |
дозорний ▶ |
|
Дозо́рець, рця, м. Наблюдатель, надсмотрщик, дядька.
| ◀ дозоляти | Словник української мови Борис Грінченко Д дозорець |
дозорний ▶ |
|
Словник української мови — Д
дозорець
Борис Грінченко
1927
Дозо́рець, рця, м. Наблюдатель, надсмотрщик, дядька.