Словник української мови (1927)/догуркотітися
| ◀ догуркатися | Словник української мови Д догуркотітися |
догуркуватися ▶ |
|
Догуркоті́тися, чу́ся, ти́шся, гл. = Догу́ркатися.
| ◀ догуркатися | Словник української мови Борис Грінченко Д догуркотітися |
догуркуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
догуркотітися
Борис Грінченко
1927
Догуркоті́тися, чу́ся, ти́шся, гл. = Догу́ркатися.