Словник української мови (1927)/догуркатися
| ◀ догуляти | Словник української мови Д догуркатися |
догуркотітися ▶ |
|
Догу́ркуватися, куюся, єшся, сов. в. догу́ркатися, каюся, єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Їде милий на коні, під вікно він під'їжжає та й достукується, та й догуркується. Лавр. 26.