Словник української мови (1927)/доволочити
| ◀ доволікати | Словник української мови Д доволочити |
доволочитися ▶ |
|
Доволочи́ти. См. Доволо́чувати.
| ◀ доволікати | Словник української мови Борис Грінченко Д доволочити |
доволочитися ▶ |
|
Словник української мови — Д
доволочити
Борис Грінченко
1927
Доволочи́ти. См. Доволо́чувати.