Словник української мови (1927)/довозити
| ◀ доводник | Словник української мови Д довозити |
довозовий ▶ |
|
Дово́зити, во́жу, зиш, сов. в. довезти́, зу́, зе́ш, гл. Довозить. Найнявся мужик довезти двох жидів у містечко на ярмарок. Рудч. Ск. II. 193.
| ◀ доводник | Словник української мови Борис Грінченко Д довозити |
довозовий ▶ |
|
Словник української мови — Д
довозити
Борис Грінченко
1927
Дово́зити, во́жу, зиш, сов. в. довезти́, зу́, зе́ш, гл. Довозить. Найнявся мужик довезти двох жидів у містечко на ярмарок. Рудч. Ск. II. 193.