Словник української мови (1927)/доводник
| ◀ доводний | Словник української мови Д доводник |
довозити ▶ |
|
Дово́дник, ка, м. Доносчик; доказатель. См. Дово́дець.
| ◀ доводний | Словник української мови Борис Грінченко Д доводник |
довозити ▶ |
|
Словник української мови — Д
доводник
Борис Грінченко
1927
Дово́дник, ка, м. Доносчик; доказатель. См. Дово́дець.