Словник української мови (1927)/довгенько
| ◀ довгенний | Словник української мови Д довгенько |
довгий ▶ |
|
*Довге́нько, нар. Ум. от до́вго. Долгонько, довольно долго. Вона тут довгенько сиділа. Крим.
| ◀ довгенний | Словник української мови Борис Грінченко Д довгенько |
довгий ▶ |
|
Словник української мови — Д
довгенько
Борис Грінченко
1927
*Довге́нько, нар. Ум. от до́вго. Долгонько, довольно долго. Вона тут довгенько сиділа. Крим.