Словник української мови (1927)/добріхуватися
◀ добріхувати | Словник української мови Д добріхуватися |
добрішати ▶ |
|
*Добрі́хуватися, хуюся, єшся, гл. Довираться. Там як зачне брехати, так добріхується до того, що й сам собі почне вірить. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.