Словник української мови (1927)/добріхувати
| ◀ добріти | Словник української мови Д добріхувати |
добріхуватися ▶ |
|
*Добрі́хувати, хую, єш, гл. Довирать. Ну, добріхуй уже, — чого став? Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
| ◀ добріти | Словник української мови Борис Грінченко Д добріхувати |
добріхуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
добріхувати
Борис Грінченко
1927
*Добрі́хувати, хую, єш, гл. Довирать. Ну, добріхуй уже, — чого став? Звен. у., с. Пальчик. Ефр.