Словник української мови (1927)/добрехати
| ◀ добрести | Словник української мови Д добрехати |
добрехатися ▶ |
|
Добреха́ти, брешу́, шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. II. 221. *См. Добрі́хувати.
| ◀ добрести | Словник української мови Борис Грінченко Д добрехати |
добрехатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
добрехати
Борис Грінченко
1927
Добреха́ти, брешу́, шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. II. 221. *См. Добрі́хувати.