Словник української мови (1927)/дивота
| ◀ дивосил | Словник української мови Д дивота |
дивочний ▶ |
|
Диво́та, ти, ж. 1) Удивление. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
| ◀ дивосил | Словник української мови Борис Грінченко Д дивота |
дивочний ▶ |
|
Словник української мови — Д
дивота
Борис Грінченко
1927
Диво́та, ти, ж. 1) Удивление. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.