Словник української мови (1927)/дивий
| ◀ дивизія | Словник української мови Д дивий |
дивина ▶ |
|
Ди́вий, а, е. Дикий. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. I. 180.
| ◀ дивизія | Словник української мови Борис Грінченко Д дивий |
дивина ▶ |
|
Словник української мови — Д
дивий
Борис Грінченко
1927
Ди́вий, а, е. Дикий. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. I. 180.