Словник української мови (1927)/дивеса
◀ дивень | Словник української мови Д дивеса |
дивидло ▶ |
|
*Дивеса́, ве́с, ср. мн. Употр, диалект. от ди́во, вм. ди́ва́ в знач. чудеса, диковина. Berneker. Sl. etym. Wört.
◀ дивень | Словник української мови Борис Грінченко Д дивеса |
дивидло ▶ |
|
Словник української мови — Д
дивеса
Борис Грінченко
1927
*Дивеса́, ве́с, ср. мн. Употр, диалект. от ди́во, вм. ди́ва́ в знач. чудеса, диковина. Berneker. Sl. etym. Wört.