Словник української мови (1927)/дзюбатий
◀ дзюбати | Словник української мови Д дзюбатий |
дзюбик ▶ |
|
Дзюба́тий, а, е. 1) С большим клювом. Яструби дзюбаті. К. Досв. 99. 2) = Дзю́баний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий. Св. Л. 275. Г. Барв. 447.